Серце снігу м’яке, наче пташка
Рветься тонке павутиння між спільними снами
радісний вітер до танцю зрива дерева
тихе повітря збільшує відстань між нами
лоскоче хребет і угору повзе кундаліні
пахне весна і чекають святі спокуси
хай тремтять і чекають всі ті, кого спокушають
двірники сонце крають, неначе індуси
і прозорі птахи і дзвінкі наповнюють небо
діти знову таємно провадять свої чари-мари
ноги тіло несуть безконтрольно подалі од тебе
лиже вітер весни ще такі обережні литаври
