Магічний березень
Танцює краплями,
Магічний березень
Витягує душі нагі на балкони –
Танцює розхлюпує вина
Наліво й направо,
Ожинові вина хмар.
А потім сидить причмелений
На мокрій долівці
Мружиться
Мовчить,
Не навчений говорити,
Не навчений правильно пити
Писати
І жити.
Геть нічого не знає –
В голові віє тисяча вітрів
Зефір і Еол, і Скірон, і Лів,
Евр і Борей
Борються між собою
За право вгризтися в мій балкон,
Як малі хлопчаки
Передпідліткового віку.
Знову приходить сюди
Кроком хистким,
Скидає свої сандалії,
Біжить думкою до Тессалії.
Де ти, розпростерта, як пшениця озима,
Така ж непостійна,
Майже незрима?
Слухаєш землю,
Ступні легкого зайця,
І соки в корінні дерев...
Чекаєш, що і тобі
Вділять вина із ожинових хмар.
Вдивляйся у далеч: де та Тессалія?
Однаково – питай чи мовчи,
Як срібна рибина,
Легковажно танцюй собі на балконі
З Бореєм, Зефіром і Евром
Поки не впадеш од утоми.
