Онучата-борсучата
Географію вивчати
Узялися на осонні,
Та були одразу сонні.
Є у них, на щастя, дід,
Що об’їздив всенький світ.
Тож бабуся каже: Гнате!
Ти піди оно за хату,
Поможи своїм онукам
Прокусить граніт науки.
Не сиди мені без діла!
Спогад хай розправить крила...
Поки цмулиш тую каву
Поможи їм, будь ласкавий...
Дід борсучий каже: діти!
Досить вам отут галдіти,
Як відомо, в діда Гната
Біографія багата.
Я, кажу вам, був усюди,
Де не їздять навіть люди,
У Бутані й Тегерані,
І в Новому Орлеані,
В Гонолулу і Техасі,
Коста-Ріці й Гондурасі,
У Парижі і у Чилі,
Де панянки дуже милі,
У Ірані й Пакистані,
І на київськім Майдані,
Був на Кубі, у Флориді,
Ще й заїхав в Антарктиду.
Я рибалив в Амазонці,
В Чаді смажився на сонці,
У Гвінею через Конго
Я заскочив ненадовго,
Їв сосиски у Берліні,
В Україні спав на сіні,
Танцював я на Ямайці
У самих трусах і майці,
Ну а ще, кому цікаво,
У Стамбулі пив я каву,
А тоді надів панаму
І поїхав у Панаму,
У Норвегії я гордій
Бачив скелі і фіорди.
Ще заїхав на часину
У спекотну Аргентину,
У Китаї бачив храми,
Їв вечерю паличками,
Я дружив із йогом в Делі –
Вчивсь робити позу скелі.
Якось посеред Ла-маншу
Я зустрів бабусю вашу:
Правила вона човенцем,
Полонила моє серце...
До самої Гваделупи
Ми уже пливли укупі.
- І так далі в тому ж дусі, -
Раптом втрутилась бабуся.
Гарантую вам, онуки,
Мандрувать – то класна штука.
Ті місця відвідин варті...
Ну ж бо їх знайдіть на карті!
